Шевчук Юлія Борисівна: Розробки уроків

Правознавство

10 клас

Тема: Особливості організації державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Вибори. Референдум

Мета: ознайомити учнів з формами народовладдя, принципами та загальними

засадами виборів, зі шляхами реалізації права на участь в управлінні державою; навчити учнів брати участь у референдумі, збирати та аналізувати інформацію, виховувати толерантність у ставленні до різних думок, повагу до рішення, прийнятого більшістю; формувати в учнів розуміння необхідності та доцільності участі кожного у виборах, залежності долі країни від активності кожного у виборчій кампанії.

Обладнання: Конституція України.

Основні поняття: пряма та представницька демократія, вибори, виборчі системи, бюлетень, референдум, принципи проведення виборів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

ü Пригадайте, що означає поняття «народний суверенітет».

ü Що є джерелом влади в Україні?

ü Охарактеризуйте державний лад (форму держави) України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

1. Загальні засади організації державної влади в Україні. Форми демократії.

2. Поняття і порядок призначення референдуму в Україні.

3. Вибори в Україні

1.Загальні засади організації державної влади в Україні. Форми демократії.

Види народовладдя (демократії) в Україні

Розповідь з елементами бесіди та використанням схеми «Види народовладдя в Україні»

Завдання

Згадайте, як приймалися рішення в первісному суспільстві, у Давній Греції, на Запорозькій Січі.

2.Поняття і порядок призначення референдуму в Україні.

Розповідь

1. Форми безпосередньої демократії.

2. Поняття «референдум».

Референдум — прийняття рішень з найважливіших питань життя держави чи окремих територій шляхом загального голосування громадян.

Типи референдумів:

· Всеукраїнський;

· Місцевий.

Запитання

Як ви вважаєте, чи є недоліки у прямої демократії?

· Значні витрати на проведення референдуму;

· організаційні складності;

· недостатня обізнаність значної частини населення зі складними юридичними, політичними проблемами, які можуть бути винесені на референдум.

Порядок проведення референдуму в Україні

Роботи в малих групах

1 -а група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції України визначити, в яких випадках та ким призначається (проголошується) референдум.

2- а група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції України визначити, які питання можуть виноситися на референдум, в яких випадках він є обов’язковим, а коли він не може бути проведений.

3- я група — за допомогою тексту розділу 3 Конституції встановити основні принципи, які визначають порядок проведення референдуму та виборів.

3.Вибори в Україні

Розповідь

Типи виборчих систем: мажоритарна; пропорційна; мішана.

Досвід використання різних типів виборчих систем в інших державах (пропорційна система — у ФРН (нижня палата — бундестаг), Ізраїлі, Франції, мажоритарна — у СІЛА, Великобританії, мішана — в Росії, Грузії).

Порядок проведення виборів

Метод «Мозковий штурм»

Висловіть свою думку щодо того, яким чином мають проводитися вибори, які стадії повинен пройти цей процес, що необхідно для їх проведення.

Робота учнів з Конституцією України

Визначити основні принципи проведення виборів

Основні етапи виборчої кампанії:

Ø формування округів та дільниць;

Ø формування виборчих комісій;

Ø складання списків виборців;

Ø висунення кандидатів та їх реєстрація;

Ø передвиборча агітація;

Ø голосування;

Ø підбиття підсумків та їх оголошення;

Ø реєстрація обраних кандидатів.

Основні правила, які має знати кожен виборець.

Кожен виборець має голосувати особисто, голосування за інших, навіть найближчих родичів, за дорученням тощо не допускається.

Кожен виборець бере участь у виборах на виборчій дільниці відповідно до місця його проживання, де його внесено до списку виборців.

Виборчий бюлетень видається членом виборчої комісії на підставі документа, який посвідчує особу (паспорта, військового квитка). Отримавши бюлетень, виборець має розписатися в списку виборців та у відривному талоні на виборчому бюлетені.

Для того щоб висловити свою думку, виборець у кабіні (кімнаті) для таємного голосування ставить позначку («галочку», хрестик тощо) проти прізвища кандидата, назви партії або варіанта рішення, яких він підтримує, або проти речення «Не підтримую жодного кандидата (жодної партії)».

Виборець має право зробити лише одну позначку.

Бюлетень, в якому зроблено більше однієї позначки або не зроблено жодної, вважається недійсним.

Зробивши вибір, виборець кидає бюлетень у скриньку для голосування.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1. Які форми демократії вам відомі?

2. У чому полягає різниця між референдумом і виборами?

3. Які принципи проведення виборів та референдумів закріплено законодавством України?

4. Які виборчі системи існують у світі?

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Тема: Юридична відповідальність

Мета: формувати в учнів поняття «юридична відповідальність», «крайня необхідність», «необхідна оборона»; ознайомити учнів з видами юридичної відповідальності, формувати вміння визначати наявність підстав притягнення юридичної відповідальності, аналізувати події суспільного життя з точки зору права.

Обладнання: схеми «Крайня необхідність», «Необхідна оборона».

Основні поняття: юридична відповідальність, крайня необхідність, необхідна оборона.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання

Навести приклади правопорушень та визначити їх вид та форму вини.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Завдання

Визначте, до чого призводить вчинення будь-якого правопорушення. (До юридичної відповідальності).

ІV. Вивчення нового матеріалу

Поняття та підстави юридичної відповідальності

Юридична відповідальність — це обов’язок правопорушника зазнати певних негативних наслідків (санкції) за скоєне правопорушення, які визначаються в установленому законом порядку.

«Мозковий штурм»

Запропонуйте ознаки, які, на вашу думку, притаманні юридичній відповідальності.

Ознаки юридичної відповідальності

· Негативні наслідки, яких має зазнати винна особа.

· Накладення компетентним державним органом.

· Є наслідком порушення норм права.

Деліктоздатність особи — здатність особи нести юридичну відповідальність певного виду.

Види юридичної відповідальності

Групова робота

За допомогою схеми проаналізувати ситуації, запропоновані учнями або вчителем, з метою визначення виду правопорушення, відповідного виду відповідальності, яка може настати в кожному окремому випадку.

Ситуації

ü управління мотоциклом у нетверезому стані;

ü неявка працівника на роботу без поважної причини;

ü крадіжка гаманця в пасажира електрички;

ü пошкодження учнем підручника, отриманого в шкільній бібліотеці;

ü напад групи юнаків на дівчину;

ü хибне повідомлення старшокласником в міліцію про замінування школи.

Обставини, що виключають кримінальну відповідальність

Метод «Займи позицію»

Приклади ситуацій, де мали місце обставини необхідної оборони, крайньої необхідності, затримання злочинця тощо.

Після аналізу кожної ситуації, вчитель пропонує учням визначитися: хто за суворе покарання, хто — проти. Можливе також проміжне рішення. Обрати позицію просимо після кожної ситуації, коли учні визначаться; пропонуємо їм обґрунтувати свою точку зору.

Робота з документом

Витяги з кодексів України наведено на с.73-76 підручника.

Учням пропонується визначити обставини, які виключають юридичну відповідальність, та спробувати навести приклади ситуацій, де мала місце кожна з цих обставин.

Обставини, які виключають відповідальність: необхідна оборона; крайня необхідність; уявна оборона; затримання злочинця; дії під впливом фізичного чи психічного примусу; дії в умовах виправданого ризику.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

Визначити, чи настане, відповідальність у наведених ситуаціях і якщо настане, то яка саме.

Ситуації

1. Власник човна відмовився надати його для допомоги потопаючому. Тоді юнаки силою відібрали човна і врятували потопаючого, після чого повернули човен власнику. (Юнаки не будуть притягнуті до кримінальної чи адміністративної відповідальності, тому що вони діяли в стані крайньої необхідності. Можна також зазначити, що можливе лише відшкодування завданої матеріальної шкоди, якщо вона мала місце)

2. До будинку дідуся вдерлися двоє нетверезих юнаків, які, погрожуючи ножем, вимагали віддати їм гроші. Той зробив кілька пострілів з належної

йому мисливської рушниці, завдавши нападникам поранення. (Дідусь не буде притягнутий до відповідальності, тому що діяв у стані необхідної оборони. Зважаючи на груповий характер нападу та використання нападниками холодної зброї (ножа ), застосування рушниці є правомірним.)

3. Молода жінка перейшла дорогу на червоне світло світлофора, а коли її зупинив міліціонер, пояснила, що вона приїхала з села, раніше не бачила світлофора і не знала значення його сигналів. (Жінка може бути притягнута до адміністративної відповідальності, адже незнання нею норм правил дорожнього руху не звільняє її від відповідальності, хоча міліціонер зобов’язаний врахувати усі обставини.)

V.Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Історія України

7 клас

Тема: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ УГОРЩИНИ, МОЛДАВІЇ ТА МОСКОВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Мета: охарактеризувати розвиток українських земель у складі Угорщини, Османської імперії та Московської держави; розвивати вміння аргументувати думку, робити висновки, працювати з історичною картою; виховувати любов до народу, рідної землі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, зошити, карта, історичний атлас.

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

— Яка доля Волині, Поділля, Київщини після скасування місцевої автономії?

Землі України були завойовані іноземними державами, розчленовані на частини, а українська народність позбавлялась можливості мати власну державу. Над українським населенням нависла реальна загроза і асиміляції сусідніми народами, держави яких проводили політику експансії щодо України.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Інтерактивна вправа

Завдання

Що б ви записали в український літопис, якби жили у XIV—XV ст.?

Свою думку обґрунтуйте.

Вивчення питання відбувається за методом «Ажурна пилка». Створюються 4 домашні групи, які опрацьовують питання, готуються стати експертами одного з перших 4 питань нового матеріалу. З експертів створюються групи, у яких відбувається обмін інформацією (7—10 хв.) Інформацію для опрацювання питань у «домашніх» групах можна взяти з підручника і додаткової літератури.

Пропонується варіант інформаційних карток.

Інформаційна картка № 1

Загарбання Закарпаття Угорщиною.

Закарпаття — історична назва українських земель, розташованих на схилах Карпатських гір та в басейні р. Тиса. Археологічні розкопки свідчать, що слов'яни жили тут з VI ст. У 993 р. князь Володимир Великий здійснив похід на захід і приєднав Закарпаття до Київської держави. З того часу за Закарпаттям закріпилася назва «Русь». У першій половині XI ст. почалося

поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством. У 1012 р. король Стефан намагався приєднати Закарпаття до Угорщини, а згодом його син Емерік почав титулуватися «князем русинів». Наприкінці XIV ст. угорський король Сигізмунд передав м. Мукачеве з округою своєму родичеві князю Федору Коріатовичу. Його правління було часом посилення слов'янських впливів та зміцнення зв'язків Закарпаття з іншими українськими землями. Здійснив докорінну перебудову замку в Мукачеві, заснував православний монастир біля цього міста. Сприяв розвитку торгівлі та дрібного ремесла. Помер у 1414 р. Місто з округою повернулося у володіння угорських королів.

Інформаційна картка №2

Включення Буковини до складу Молдовського князівства.

У кінці X ст. Буковина увійшла до складу Київської Русі (землі між Дністром, прутом і Дунаєм). У 1141 р. землі Південно-східної Галичини, Буковини, Поділля (Теребовлянське князівство) увійшли до складу Галицького, а у 1199 р. Буковина потрапила до складу Галицько-Волинської держави. З середини XIV ст. Північною Буковиною (назва Шипинська земля) стали управляти намісники угорських королів, а решта території залишилася під зверхністю золотоординських ханів. У 1345 р. угорські війська розгромили татар. Шипинською землею почали управляти намісники угорських королів. У 1349 р. молдавські феодали підняли повстання проти угорського короля і домоглися незалежності Молдавії. У складі Молдавії Шипинська земля зберігала автономію. В середині XV ст. зі скасуванням автономії Шипинської землі зникла і сама її назва, натомість поширився термін «Буковина». У 1514 р. Молдова разом з Буковиною потрапила під владу турецьких султанів.

Інформаційна картка № З

Історичний розвиток Криму й українського Причорномор'я.

В XI ст. східна частина Криму перебувала у складі Давньоруської держави. В XIII ст. на Кримський півострів вторглися монголо-татари, і тоді Крим став улусом Золотої Орди. Згодом Кримом заволодів татарський емір НагаЙ. Сюди стали переселятися вірмени та італійці. Було засновано місто Кара, Балаклава, Боспор. У 1449 р. від Золотої Орди відокремилися кримські татари і було створено Кримське ханство. Першим ханом став Ходжі-Гірей. Столицею стало місто Бахчисарай. Уся влада належала хану і беям, а також мусульманському духовенству на чолі з муфтієм (главою).

У 1478 р. Туреччина примусила кримського хана визнати васальну залежність від султана.

Татари здійснювали грабіжницькі напади на Україну. Перший такий похід відбувся у 1482 р., в результаті чого було спустошено Правобережну Україну, зруйновано Київ.

Інформаційна картка № 4

Московські закордонні походи.

1463 — приєднали Ярославське князівство. 1472 — приєднали Пермську землю. 1478 — підкорення Великого Новгорода. 1485 — приєднання Тверського Князівства.

1492 — московські війська зруйнували Люблінськ, Мінськ, Хліжив, Рогачів.

Учням пропонується в кінці скласти таблицю «Державна приналежність українських земель на середину XVI ст.»

Держава Які українські землі належали

Велике князівство Литовське Волинь, Підляшшя, Київщина, Східне Поділля
Польське королівство Галичина, Західне Поділля, Холмщина

Молдавське князівство Буковина

васал Туреччини)__________________________

Угорщина_________ Закарпаття

IV.Осмислення матеріалу, узагальнення та систематизація

Розв'язуємо завдання, поставлене на початку уроку методом «Прес».

V. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготуватись до рольової гри «Ярмарок».

2. Підготувати повідомлення про Костянтина Острозького.

Історія України

8 клас

Тема: Становище в Україні після Полтавської битви

Мета:розглянути становище в Україні після Полтавської битви, ознайомити учнів з діяльністю Пилипа Орлика;формувати в учнів зацікавленість у пізнання нових явищ, аналізувати історичні факти та події; виховувати в дусі загальнолюдських духовних цінностей, толерантного ставлення до думок інших.

Основні терміни та поняття: Конституція, еміграція.

Обладнання: підручник, зошити, атлас, додатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Проблемне запитання.

Чи був необхідним виступ Мазепи проти Петра І, якщо він призвів до рішучого наступу царату на автономію України?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Становище в Україні після Полтавської битви

Після Полтавської битви в Україні почався царський терор. Чимало старшин було заарештовано й вислано до Сибіру. У країнах Європи йшло «полювання» на прибічників Мазепи. У 1716 р. у Гамбурзі схопили Андрія Войнаровського, у Варшаві - генерального осавула Григорія Герцика. Московські агенти довго шукали Пилипа Орлика та його родину.

Цар використовував українців на примусових канальних роботах, будівництві фортифікаційних споруд, у воєнних походах.

Російська адміністрація розпалювала ворожнечу між старшиною та гетьманом, між старшиною та селянами; прагнула створити враження, що все зло йде від гетьмана й старшини, а все добре - від Москви.

Наступ царату на права України

Ø Обмеження гетьманської влади;

Ø Перенесення гетьманської столиці з Батурина до Глухова;

Ø Контроль над українськими військами;

Ø Контроль над територіальним устроєм;

Ø Посилення господарства Росії;

Ø Контроль над освітою та книгодрукуванням.

Наступ царату на українську культуру

Для підкорення українців Петро І завдав ударів освіті і книгодрукуванню. У 1709 р. він наказав київському воєводі вислати за кордон усіх «польських». У 1721 р. було видано указ про заборону друкувати українські книжки, щоб вони «не суперечили великоросійським виданням». З Києво-Могилянської академії були вигнані сотні студентів, а також викладачі - вихідці з Правобережжя (вони вважалися носіями небезпечних для російського самодержавства ідей). До Петербурга та Москви з Києва переманювали українських учених, богословів, письменників і педагогів (Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Гаврило Бужинський та ін.). Вони повинні були прославляти царя та його політику і паплюжити тих, хто виступав проти царату. За часів Петра І з України почали вивозити історичні пам'ятки, рідкісні книги та ін.

У 1722 р. першому ієрархові Київської митрополії було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії. Призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі. Таким чином, Київська митрополія перетворилася на звичайну єпархію Російської православної церкви.

Заходи щодо економіки Гетьманщини

З метою піднесення економіки Росії за рахунок України Петро І:

- дозволяв вивозити українські товари за кордон лише через російські порти;

- щоб краще збувати в Україні продукцію російських мануфактур, заборонив завозити в Гетьманщину із Західної Європи голки, тканини, панчохи та інші товари;

- наказав використовувати на будівництві козаків (у рабських умовах вони працювали і гинули на будівництві нової російської столиці - Петербурга, фортець, копали Ладозький канал);

- використовував українські господарства для постоїв російських військ;

- збував на українські території мідні гроші, щоб срібні й золоті залишалися в обігу здебільшого в Росії, збагачуючи тим державну російську казну.

5 квітня 1710р. у Бендерах козацька рада обрала гетьманом

Пилипа Орлика(1710-1742)

У 1710 р. на козацькій раді було ухвалено документ «Пакти й конституції законів і вольностєй Війська Запорозького» («Конституція Пилипа Орлика», «Бендерська конституція»). Його основу становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки. Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, згідно з якими він отримував владу. У документі обґрунтовувався державний лад України, закріплювалася ідея поділу влади (законодавча, виконавча, судова).

Робота учнів

Опрацюванння історичного документа («Конституція Пилипа Орлика»)

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда

1. За що боролися українські емігранти на чолі з орликом?

2. Назвіть ознаки наступу царизму на автономію України.

3. Назвіть основні положення конституції Пилипа Орлика.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект, матеріал параграфа

Історія України

8 клас

Тема: Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сулими.

Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини і значення, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму та почуття гордості за український народ.

Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська угода», «Ординація Війська Запорозького».

Обладнання: текстові та візуальні історичні джерела, портрети керівників національно-визвольних повстань.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати причини та наслідки повстань 2 0–30-х років XVII ст.,

• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• називати імена визначних козацьких провідників;

• на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?

2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців?

3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?

4. Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої на початку XVII ст.

5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення?

6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Робота з документами у групах

Учні опрацювують три документи, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище українських земель на початку XVII ст. Клас об’єднується у три групи. На виконання завдання дається час до 5 хв.

1-а група

Документ 1

«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи.

...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)

Завдання

1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст.

2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва?

3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями».

2-а група

Документ 2

«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58)

Завдання

1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст.

2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем?

3-я група

Документ 3

«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59)

Завдання

1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст.

2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху?

3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух».

Після роботи з документами учні доходять висновку, що соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. ускладнюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впливає на розгортання національно-визвольного руху.

Національно-визвольний рух — масовий рух різних станів населення за політичну, соціальну і релігійну свободу всього народу.

На основі опрацьованого матеріалу визначають причини національно-визвольних повстань початку XVII ст. і складають схему.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

У вересні 1625 р. польська влада відправила на Київщину 30-тисячне військо під командуванням Станіслава Конєцпольського,

щоб приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла.

Відбулася велика битва біля Курукового озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори. У козацькому середовищі посилюється поміркована течія. Марка Жмайла було усунуто від гетьманства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку,

який підписав з Конєцпольським мирну Куруківську угоду.

Куруківська угода (1625)

Козацький реєстр був визначений у 6 тис.

Ті, хто не увійшов до реєстру, мали повернутися до маєтків своїх власників.

Тисяча реєстровців мали на Запорожжі перешкоджати втечам селян.

Козаки мали відмовитися від морських походів, не підтримувати відносини з іншими державами, не втручатися в релігійні справи

Робота з документом

Документ 4

«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію».

(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141)

Запитання

Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте.

Робота в групах

Питання про національно-визвольні повстання доцільно буде опрацювати в групах шляхом поєднання роботи з довідковим матеріалом, роботи з підручником та з історичними джерелами. Групи треба створити за вибором учителя так, щоб у кожній групі був один сильний учень, який зміг би на даному етапі уроку виконати роль «учителя» для своєї групи. На виконання даного завдання учням надається час 5–6 хв., а потім групи презентують результати своєї роботи, а вчитель у разі необхідності доповнює їхні розповіді.

1-а група

Історична довідка

Тарас Федорович (Трясило)

• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман.

• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині.

• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців.

• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів.

• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі.

Документ 5. Тарасова ніч (уривок із поеми)

...Обізвавсь Тарас Трясило

Гіркими сльозами:

«Бідна моя Україно,

Стоптана ляхами!»

...Обізвався пан Трясило:

«А годі журиться!

А ходім лиш, пани-брати,

З поляками биться!»

(Шевченко Т. Г. Тарасова ніч // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 35–37)

Завдання

1. Охарактеризуйте повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Трясила.

2. Якими були його наслідки?

3. Яку подію змалював Т. Г. Шевченко у своїй поемі?

4. Як ви вважаєте, чому Тарас Федорович отримав прізвисько Трясило?

2-а група

Історична довідка

Фортеця Кодак

• Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля».

• Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кодацького порогу.

• Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами.

• Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан.

• Споруджена була за чотири місяці.

• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керівництвом Жана Маріона.

Іван Сулима

• Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича.

• Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків тататар.

• У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак.

• Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання страчений.

Документ 6. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Не схотіли пани-ляхи

Попустити й трохи,

Щоб їздили в Січ бурлаки

Та й через пороги.

Спорудили над Кодаком

Город-кріпосницю

Ще й прислали в Кодак військо,

Чужу-чужаницю.

Їде бурлак чи комашник

Порогом-водою,

Його лове чуже військо

Й оддає в неволю.

Зажурились запорожці,

Що нема їм волі

Ні на Дніпрі,

Ні на Росі,

Ні в чистому полі.

Обізвався серед Січі

Курінний Сулима:

«Гей, давайте, хлопці, зварим

Вражим ляхам пива!»

Добре Павлюк та Сулима

Ляхів частували –

Військо вибили дощенту,

Кодак зруйнували.

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 62)

Завдання

1. З якою метою була споруджена поляками фортеця Кодак?

2. Як ви ввважаєте, чому козакам вдалося зруйнувати цю неприступну фортецю?

3. Про що свідчить факт руйнації фортеці Кодак?

3-я група

Історична довідка

Павло Бут (Павлюк)

• Гетьман нереєстрового козацтва, очолив повстання 1637 р. Протии Польщі, закликав рішуче стати «за віру християнську і наші золоті вольності».

• Його сподвижниками були Карпо Скидан, Дмитро Гуня, Семен Биховець.

• На допомогу козакам виступили загони селян та міщан Подніпров’я і Лівобережжя, але ці загони діяли роз’єднано і мали погане озброєння.

• Після програної битви під Кумейками 6 грудня 1637 р. Повстанці потрапили в облогу, і Бут вимушений був піти на переговори, де був підступно схоплений і пізніше страчений у Варшаві.

«Ординація Війська Запорозького»

• Ухвалена польським сеймом у березні 1638 р.

• Козаки позбавлялися права обирати старшин, заборонялося козацьке судочинство.

• Реєстрове козацтво скорочувалося до 6 тис.

• Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто на мав права йти на Січ.

• Козакам дозволялося жити тільки на території реєстрових полків.

• Два полки реєстрових козаків повинні постійно стояти на Запорожжі.

Запитання

1. Яким був склад учасників повстання 1637 р.?

2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди?

3. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Куруківською угодою.

4-а група

Історична довідка

Яків Острянин (Остряниця, Іскра)

• Один із керівників повстання 1638 р. проти Польщі.

• У 1633 р. обраний полковником реєстрового козацтва, брав участь у війні з московським військом (1634) на Сіверщині.

• Після поразки Павлюка під Кумейками обраний нереєстровими козаками гетьманом, підняв козаків на повстання.

• Переміг польське військо у квітні 1638 р. під містом Говтвою, а у травні зазнав поразки під Лубнами.

• Разом із частиною козаків відступив на Слобідську Україну, оселився поблизу Чугуєва.

• Загинув під час козацьких заворушень.

Дмитро Гуня

• Козацький гетьман 1638 р.

• Після поразки Павлюка під Кумейками вдалим маневром врятував козацький загін від розгрому.

• Очолив повстання 1638 р. після того, як Остряниця пішов на Слобожанщину.

• Довго тримав оборону в урочищі Старці, але 7 серпня 1638 р. вимушений був скласти зброю.

Документ 7. Про Сулиму, Павлюка ще й про Яцька Остряницю

(уривок з української народної думи)

Знайшов Павлюк побратима

Орла Остряницю,

Що не раз пускав із ляхів

Шляхетську кровицю.

То не хмари з буйним вітром

З Дніпра налягають –

То Павлюк та Остряниця

Ляхів обступають.

Силу ж панів перебила

Голота бурлацька,

Та не хтіла в одно стати

Старшина козацька.

Ой, превражні пани-ляхи,

Що ж ви наробили?

Скільки ж бідних запорожців

Ви з світу згубили!

(Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. — С. 63)

Завдання

1. Охарактеризуйте результати повстання 1637–1638 рр.

2. Про які суперечності між козацькою старшиною та «голотою бурлацькою» йдеться в думі?

3. Порівняйте козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст. і повстання 30-х рр. XVII ст. Що вони мали спільного і чим різнилися?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

На закріплення учитель пропонує учням визначити особливості, значення та наслідки козацьких повстань початку XVII ст.

Робота в групах

Метод «Дерево рішень»

Клас об’єднується у три групи.

1-а група. З’ясовує особливості козацько-селянських повстань початку XVII ст.

2-а група. Наслідки козацько-селянських повстань початку XVII ст.

3-я група. Значення козацько-селянських повстань початку XVII ст.

Особливості Наслідки Значення

Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення.

Боротьба за соціальне визволення.

Релігійні гасла.

Національно-визвольна спрямованість.

Боротьба за встановлення козацьких порядків

Поширення ідей національного визволення серед українського населення.

Набуття досвіду визвольної боротьби.

Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва

Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків.

Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника

2. Скласти хронологічну таблицю «Козацькі повстання 2 0–30-х років XVII ст.»

Історія України

9 клас

Вступ

Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 9 класі, його хронологічними межами та періодизацією; зі змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою,

електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище українських земель у складі

різних держав у ХІХ ст.

Основні поняття: ринкові відносини, індустріальне суспільство.

Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• уміти хронологічно співвідносити процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху;

• показувати на історичній карті території розселення українців наприкінці XVIII — на початку XIX ст., територіальні зміни, що відбулися, і співвідносити їх із сучасними кордонами України;

• пояснювати тенденції розвитку українського суспільства у XIX ст., поняття «ринкові відносини», «індустріальне суспільство»;

• називати причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Ми з вами будемо вчити історію України у 9 класі за такими темами:

• Тема 1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці ХVIII — у першій третині ХІХ ст.

• Тема 2. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.

• Тема 3. Духовне життя в українських землях наприкінці XVIII — у першій половині

ХІХ ст.

• Тема 4. Наш край наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

• Тема 5. Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині ХІХ ст.

• Тема 6. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половиш ХІХ ст.

• Тема 7. Духовне життя України в другій половиш ХІХ ст.

• Тема 8. Наш край у другій половині ХІХ ст.

Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного параграфа.

Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.

Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами, робочими зошитами, пропонуємо приклади форми роботи з ними, наводимо критерії оцінювання навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.

Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних досягнень учнів є:

• усне (опитування, співбесіди тощо);

• письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо);

• комп’ютерне тестування.

Можливе також поєднання цих форм.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення; загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо); з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань; терміном і формою проведення тематичного оцінювання, запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2-х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Ознайомлюємо учнів з деякими Інтернет-ресурсами.

• http://travel.kyiv.org/map

На сторінці представлено електронну карту України, яка дозволяє детально розглянути будь-яку область держави. Мова сайту: англійська.

• http://www.uahistory.cjb.net/

Представлено електронні версії книг відомих істориків: М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного та ін. Мова сайту: українська.

• http://history.franko.lviv.ua/

«Нариси історії України».

На сайті представлено електронні версії книг: «Нариси історії України з найдавніших часів до кінця XVII століття» (автор Н. Яковенко). «Нариси Історії України. Формування української нації XIX–XX століть» (автор Я. Грицак) та «Довідник з історії України» (4.1, 2, 3). Мова сайту: українська.

• http:// wikipedia.org.ua/ Інтернет-енциклопедія

Робота з картою

Використовуючи карту, опрацьовуємо питання «Становище українських земель у складі різних держав у ХІХ ст».

1. У складі яких держав перебували українські землі у ХІХ ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.

2. Порівняйте площі територій у складі імперій.

У ч и т е л ь. Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795) українські землі потрапили до складу Австрії, Російської імперії та Туреччини. 1772 року до складу Австрії увійшла вся територія Руського воєводства (без Холмської

землі), Белзького та західних повітів Волинського і Подільського воєводств, а 1774 р. — Буковина (без Хотинського краю). Австрійський уряд утворив на захоплених територіях коронний край — Королівство Галичини і Лодомерії (Лодомерія) з центром у Львові,

у складі якого штучно об’єднав українські етнічні землі з частиною польських земель.

Умовною межею між українською (східною) і польською (західною) частинами Галичини стала річка Сян. 1786–1849 рр. окремий округ у складі Галичини становила Буковина, а 1795–1809 рр. — Холмщина.

Територія королівства поділялась на округи і дистрикти, кількість яких змінювалась. Так, до 1782 р. існувало 6 округів і 59 дистриктів, а 1867 р. — 17 округів і 176 дистриктів. Територія Закарпатської України, як і угорські етнічні землі, поділялась на жупи

(комітати), які, у свою чергу, складалися з доміній. Всі адміністративні органи влади на Закарпатті підпорядковувались Пожонському (Братиславському) намісницькому управлінню.

Відповідно до царського указу від 1796 р. «Про новий поділ держави на губернії» в Україні замість намісництв утворювалися губернії. На поч. ХІХ ст. існувало 9 губерній: Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврій-

ська, Подільська і Волинська. 1815 р. до Російської імперії було приєднано Холмщину і Підляшшя, які 1831 р. увійшли до складу Сідлецької, Люблінської і Гродненської губернії.

У 1800 р. українці складали майже 90% мешканців українських земель, а на Лівобережжі їх кількість у відсотковому вираженні сягала аж 95 %. Україна залишалась аграрним краєм, попри бурхливий розвиток у Європі. У цей же час в країнах Західної Європи

відбувається промислова революція, яка не могла не позначитися на ході економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи, в т. ч. й України.

Завдання

1. Коли відбувається промисловий переворот у країнах Європи?

1. Які зміни привносить він у суспільне життя країни (на при-

кладі європейських країн)?

2. Яка участь України в розвитку європейської економіки?

Робота над поняттями

У ч и т е л ь.

Індустріальне суспільство — суспільство, в якому завершено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства,

коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

У Західній Європі перехід від аграрного до індустріального суспільства відбувся внаслідок індустріальної революції, що почалася в XVIII ст. у Великобританії. Основною технологією, яка спричинила такі зміни, була парова машина, що дозволила організувати

масове виробництво.

Ринкова економіка — форма організації економіки, за якої продукт, що виробляється, стає товаром, для продажу на ринку. Довільна структура, яка передбачає контакт покупців із продавцями, називається ринком. Ринкова економіка дає можливість людям купувати те, чого вони хочуть, а також реалізовувати виготовлені ними товари. При цьому ціни визначаються рівнем попиту на товари та їх кількістю.

Характерні ознаки:

• приватна власність;

• обме

Урок 1

Вступ

різних держав у ХІХ ст.

Основні поняття: ринкові відносини, індустріальне суспільство.

Обладнання: карта «Українські землі у складі Російської імперії в ХІХ ст.».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Ми з вами будемо вчити історію України у 9 класі за такими темами:

• Тема 2. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.

• Тема 3. Духовне життя в українських землях наприкінці XVIII — у першій половині

ХІХ ст.

• Тема 4. Наш край наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

• Тема 5. Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині ХІХ ст.

• Тема 6. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половиш ХІХ ст.

• Тема 7. Духовне життя України в другій половиш ХІХ ст.

• Тема 8. Наш край у другій половині ХІХ ст.

Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного параграфа.

Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання.

Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних досягнень учнів є:

• усне (опитування, співбесіди тощо);

• комп’ютерне тестування.

Можливе також поєднання цих форм.

Ознайомлюємо учнів з деякими Інтернет-ресурсами.

• http://travel.kyiv.org/map

• http://www.uahistory.cjb.net/

• http://history.franko.lviv.ua/

«Нариси історії України».

• http:// wikipedia.org.ua/ Інтернет-енциклопедія

Робота з картою

Використовуючи карту, опрацьовуємо питання «Становище українських земель у складі різних держав у ХІХ ст».

1. У складі яких держав перебували українські землі у ХІХ ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті.

2. Порівняйте площі територій у складі імперій.

у складі якого штучно об’єднав українські етнічні землі з частиною польських земель.

Завдання

1. Коли відбувається промисловий переворот у країнах Європи?

1. Які зміни привносить він у суспільне життя країни (на при-

кладі європейських країн)?

2. Яка участь України в розвитку європейської економіки?

Робота над поняттями

У ч и т е л ь.

коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

масове виробництво.

Характерні ознаки:

• приватна власність;

• обмежена роль держави;

• свобода вибору;

• ціновий механізм;

• маркетингова система управління виробництва ;

• гнучкість системи.

Завдання

1. Чи можна стверджувати, що в Україні в кінці XVIII ст. існувало індустріальне суспільство?

2. Що заважало розвитку ринкових відносин в Україні?

У ч и т е л ь. Колоніальний стан України, політика царського уряду, спрямована на знищення рештків культурного життя українців, руйнація культуротворчої еліти нації. Колишня козацька старшина, отримавши дворянські привілеї та великі маєтності,

зрікалася українства, русифікувалась і з погордою дивилася на українську культуру. На Правобережжі та на західноукраїнських землях такий стан речей існував ще з ХVІІІ ст., тільки тут панівні верстви були ополячені й окатоличені.

Період зародження нової української культури характеризується виникненням посиленого інтересу до історичної минувшини рідного народу, його побуту і мистецьких здобутків. Через необхідність задоволення суто практичного інтересу лівобережної старшини до історії своїх родів виникає широкий рух з вивчення історії козацької України. Починають збирати історичні матеріали — літописи, хроніки, грамоти та інші державні документи.

ІІІ . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

жена роль держави;

• свобода вибору;

• ціновий механізм;

• маркетингова система управління виробництва ;

• гнучкість системи.

Завдання

1. Чи можна стверджувати, що в Україні в кінці XVIII ст. існувало індустріальне суспільство?

2. Що заважало розвитку ринкових відносин в Україні?

ІІІ . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Тема. Початок громадівського руху наприкінці 50-х— у 60-ті рр. XIX ст.

Мета: проаналізувати діяльність громадівців, визначити історичне значення діяльності В. Антоновича і роль журналу «Основа» у зростанні національної свідомості та національно-визвольного руху в Україні; дослідити негативний вплив на розвиток української культури Валуєвського циркуляру; формувати вміння аналізувати розвиток українського національного руху, виступати з повідомленням, розвивати вміння самостійної роботи, аналізувати історичні документи; виховувати шанобливе ставлення до діячів українського національного руху.

Основні терміни і поняття: національно-визвольний рух, громади, національна ідея, культурно-освітній рух, циркуляр, інтелігенція.

Обладнання: підручник, зошити, документи, ілюстрації підручника.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Поясніть термін « українське національне відродження».

2) Перелічіть основні віхи українського національного відродження у Наддніпрянській Україні в першій половині XIX ст.

3) Назвіть імена видатних представників українського національного відродження першої половини XIX ст.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-ті рр. XIX ст.

У 50—60-ті рр. XIX ст. український визвольний рух вступив у новий етап свого розвитку. Його очолила українська національна інтелігенція. Особливістю цього руху було те, що питання про-відрод-ження державності ще не ставилося. Культурницька фаза українського національно-визвольного руху (УНВР) ставила своїм завданням культурно-освітню роботу, формування національної свідомості, а не безпосередню політичну боротьбу за відновлення державності.

Організаційною формою УНВР у 60—90-х рр. XIX ст. були напівлегальні партійні об'єднання, які дістали назву «громад».

Громади — це напівлегальні об'єднання української інтелігенції другої половини XIX-— початку XX ст. в Україні, діяльність яких мала культурницьке і суспільно-політичне спрямування.

Перша українська громада була створена в 1859 р. у Петербурзі. Вона мала на меті популяризацію національної ідеї через видання книжок, журналів, проведення вечорів. До її складу входили М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш, В. Білозерський, Ф. і О. Лазаревські, О. Кістяківський,.Д. Каменецький, М. Стороженко та ін.

Петербурзька громада стала прикладом до наслідування та розгортання нового етапу українського культурно-національного руху. У 1861 р. громади з'явилися у Києві, потім у Харкові, Полтаві, Чернігові та Одесі.

Спільними для всіх громад України були національна українська ідея на демократичному ґрунті, віра в можливість досягти національного самовизначення, любов до України, повага до українського народу, гордість за багаті духовні надбання рідної культури. Практична діяльність громад зводилася переважно до здійснення культурно-освітніх заходів. Громадівці засновували недільні школи з українською мовою навчання, видавали українські підручники, укладали словни

ки, займалися вивченням і популяризацією духовної спадщини українського народу тощо.

Формально громади займалися культурно-просвітницькою діяльністю, а по суті — політичною, відображаючи загальні тенденції тогочасного суспільно-політичного руху

Завдання.

Проаналізуйте склад Петербурзької громади. Що ви знаєте про членів першої української громади?

2. Заснування та діяльність Київської та інших громад. В. Антонович.

Самостійна робота.

Опрацюйте відповідний матеріал підручника і назвіть роки діяльності Київської громади, її керівників, стратегічну мету та методи досягнення, визначте історичне значення діяльності Київської громади.

«В. Антонович — визначний український історик і громадський діяч»..

—В. Антонович — історик, археолог, археограф, етнограф, нумізмат та громадсько-політичний діяч.

—Створив київську школу істориків, що підготувала засади для розвитку сучасної української історичної науки;

—Був одним з ідеологів українського громадівського руху та засновників і лідерів Київської Старої громади.

—Був одним із засновників та головою Історичного товариства Нестора-літописця.

—Протягом 1864—1880 рр. був головним редактором Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Зібрав, відредагував та видав дев'ять томів «Архива Юго-Западной России», що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII ст.

—До початку проведення В. Антоновичем археологічних студій української археології як науки не існувало.

—Брав активну участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

—Став одним з ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Киевская старина» (1882).

—В. Антонович уважав, що соціальне життя народу формується згідно з провідною ідеєю цього народу, а також відповідно до рівня його самосвідомості, культури, освіти, ніколи не обстоював національну винятковість, високо підносив роль культури в історії народу.

—Політичну роботу без культурних підстав уважав марною справою. Усі нещастя України В. Антонович убачав у «малій культурності українського суспільства, в браку української інтелігенції, культурного і політичного виховання ».

—В. Антонович був одним з ідеологів «європейськості» українського народу як необхідної орієнтації подальшого розвитку України.

Бесіда.

1) Чи є актуальними в наш час погляди В. Антоновича щодо шляхів розвитку українського народу?

2) Визначте історичне значення діяльності В. Антоновича.

3. Журнал «Основа».

Відродження національного руху в Україні тісно пов'язане зі створенням журналу «Основа», що обстоював право української нації на вільний і всебічний розвиток. Журнал виходив протягом січня 1861 р. — жовтня 1862 р. Редакторами журналу були В. Білозерський, М. Костомаров, П. Куліш, секретарем редакції — О. Кістяківський.

У 60-ті рр. XIX ст. журнал «Основа» був єдиним українським універсальним періодичним виданням, що прагнуло охопити всі загальноукраїнські проблеми в культурі, економіці, політиці, освіті, науці, літературі, фольклорі, історії, міжнародних відносинах.

Кожна книжка «Основи» відкривалась віршами Т. Шевченка, за яким закріпилось визнання батька українського народу. Постать Кобзаря стала культовою. В «Основі» було надруковано понад 70 творів Т. Шевченка, а також Л. Глібова, С. Руданського, П.Куліша, історичні праці М. Костомарова, Т. Рильського, П. Житецького та ін. На сторінках «Основи» у статтях М. Костомарова знайшла найбільш глибоку аналітичну розробку національна ідея.

Наклад журналу становив у різні часи від 800 до 1000 примірників. Вийшло всього 12 номерів 1861 р. та 10 номерів 1862 р.

Видатний історик М. Грушевський, даючи оцінку журналу «Основа», підкреслював, що часопис уперше згуртував представників української інтелігенції в Росії і «визначив провідну поступову їм стежку ». Таким чином, журнал «Основа» мав великий вплив на культурно-літературний процес і сприяв зростанню національної свідомості та національно-визвольного руху в Україні.

Проблемне запитання.

Чи можна видавців і авторів журналу «Основа» вважати героями свого часу?

4. Валуєвський циркуляр.

Робота з документом.

Учитель пропонує коментоване читання тексту документа.

Із листа міністра внутрішніх справ Валуева міністру освіти про заборону української мови (18 липня 1863 р.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ 1 ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда.

1) Дайте визначення поняття «громадівський рух».

2) Як ви зрозуміли мету діяльності громад?

3) Покажіть на карті місця поширення громадівського руху.

4) Назвіть першу громаду, її засновників та місце розташування.

5) З'ясуйте роль журналу «Основа» у розгортанні національно-визвольного руху в Україні.

6) Історики вважають, що підписанням Валуєвського циркуляра писемній українській мові було відмовлено у праві на існування. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

7) Чим була викликана поява Валуєвського циркуляра?

V. ПІДСУМОК УРОКУ

У другій половині XIX ст. український: національно-визвольний рух переживав період становлення. Організаційною формою українського руху в 60—90-х рр. XIX ст. були напівлегальні об'єднання інтелігенції, що ввійшли в історію як громади. Зростанню національної свідомості та національно-визвольндго руху в Україні сприяло видання журналу «Основа».

Валуєвський циркуляр 1863 р. став одним з етапів планомірного наступу царизму на українську духовність ти національно-визвольний рух в Україні. Він поставив українську мову фактично поза законом.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте відповідний текст підручника.

Тема: Утворення Директорії

Мета: з'ясувати обставини приходу Директорії УНР до влади, дати характеристику внутрішньої та зовнішньої політики Директорії УНР, скласти уявлення про Другу україно-радянську війну, показати причини поразки Директорії; формувати в учнів навички аналітичного мислення; виховувати інтерес до історичного минулого своєї держави.

Терміни і поняття: Директорія, УНДС, збройне повстання, УНС, агресія, трудовий конгрес, головний отаман, Друга радянсько-українська війна, отаманщина.

Обладнання: підручник, зошити, схеми.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

1) Коли і де П. Скоропадського було проголошено гетьманом України?

2) Чому П. Скоропадський порівняно легко прийшов до влади?

3) Чому керівництво Центральної Ради не знайшло спільної мови з представником окупаційної армії?

4) Чим відрізнялася внутрішня і зовнішня політика П. Скоропадського від аналогічної політики Центральної Ради?

5) У якій галузі уряд П. Скоропадського мав найбільші успіхи і чому?

6) Чи можна стверджувати, що внутрішня політика П. Скоропадського була приречена на невдачу?

7) Чому переважна більшість населення була незадоволена соціально-економічною політикою П. Скоропадського?

8) Який зовнішньополітичний курс проводив гетьман П. Скоропадський?

9) Зробіть загальний підсумок періоду правління гетьмана П. Скоропадського.

Письмова робота.

Як характеризують, політику П. Скоропадського такі його заяви: «...моя Батьківщина не повинна стати ґрунтом для соціалістичних експериментів»; «будуча політика України йтиме у дусі самостійності й відсутності великоросійських або польських тенденцій»? Як реалізовувався проголошений курс?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Утворення Директорії і прихід її до влади

13 травня 1918 р. на таємному засіданні Українського національного союзу (УНС) розглядалося питання про повстання проти П. Скоропадського.

Для керівництва антигетьманським повстанням Український Національний союз (блок партій) в ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. створив Директорію УНР, яка стала надзвичайним органом влади в Україні.

До складу Директорії увійшли В. Винниченко, О. Андрієвський, А. Макаренко, С.Петлюра, Ф. Швець.

Робота учнів з підручником

Представниками яких партій були ці особи?

26 грудня 1918 р. було проголошено відновлення Української Народної Республіки і призначено перший уряд на чолі з В. Чехівським — Раду Народних Міністрів.

За таких умов Директорія УНР повела боротьбу з гетьманом П. Скоропадським і набула диктаторських функцій.

2. Внутрішня і зовнішня політика Директорії.

Внутрішня політика

Ø поновлення УНР, але без влади Української Центральної Ради;

Ø відновлення законів УНР;

Ø проведення аграрної реформи, ліквідацію приватної власності на землю;

Ø запровадження державного контролю над виробництвом і розподілом продукції;

Ø поновлення 8-годинного робочого дня, право на діяльність профспілок і проведення страйків;

Ø поновлення чинності закону УНР про національно-персональну автономію;

Ø новий закон про скликання трудового конгресу.

23 січня 1919 р. у Києві відбулося засідання Трудового Конгресу — вищого тимчасового законодавчого органу влади в УНР.

Мета: організація влади в Україні та визначення форми управління майбутньої держави.

Однак забезпечити прийняття життєво важливих рішень не вдалося, і Конгрес припинив свою роботу.

У 1919—1920 рр. УНР опинилася в «трикутнику смерті»

на півночі — війська більшовиків

на заході — польська армія

на півдні — війська Антанти й генерала Денікіна,

який виступав за єдину й неподільну Росію і нехтував українським національним питанням;

У зовнішній політиці Директорія орієнтувалася на країни Антанти (Велика Британія, Франція). Але Антанта відмовилася визнати Директорію й розпочала військову інтервенцію на півдні України. Представники Антанти вимагали реорганізувати Директорію, вивести з її складу С. Петлюру, а натомість обіцяли надати допомогу в боротьбі з більшовиками.

3.Отаманщина.

Солдати, які були вихідцями з селян, після повалення гетьманського режиму або розійшлися по домівках, або, легко піддаючись агітації більшовиків, переходили на їхній бік. В армії набула поширення отаманщина. Отамани відмовлялися виконувати накази й діяли свавільно.

Робота учнів з документом

В. Винниченко про отаманщину в Україні:

«Отамани не тільки військові справи вирішували, а й усі політичні, соціальні й національні. Уся верховна, тобто реальна влада була в руках отаманів. Вони вводили стан облоги, встановлювали цензуру, забороняли збори. Це була група молодих, енергійних, до фанатизму пройнятих національним почуттям людей».

У рядах керівників Директорії не було єдності поглядів щодо перспектив иаціонально-державної розбудови країни. Голова уряду В. Чехівський виступав за введення радянської системи влади, але без більшовицьких диктаторських методів. Його політичні супротивники (В. Винниченко) відстоювали парламентську систему. Пошук компромісів вів до з'ясування стосунків між партіями й окремими політичними діячами (В. Винниченко і С. Петлюра).

Робота учнів

Історичний портрет С.Петлюри

ІV. Закріплення нового матеріалу

Запитання та завдання.

1) Із якою метою було створено Директорію? Хто входив до її складу?

2) Коли Директорія прийшла до влади?

3) Яку внутрішню політику проводив уряд Директорії? Назвіть основні заходи.

4) Які взаємовідносини склалися між УНР і країнами Антанти?

5) Чому спалахнула друга війна з Радянською Росією?

6) Які причини поразки Директорії?

7) Складіть розгорнутий план на теми (за вибором): « Прихід Директорії до влади», «Друга радянсько-українська війна», «Внутрішня політика Директорії», «Зовнішня політика Директорії».

Питання для дискусії.

Чи мала Директорія шанс відстояти незалежність України?

V. Підсумки уроку

Опинившись на перехресті політичних перспектив, лідери Директорії не змогли їх реалізувати і запропонувати програму реформ, що влаштувала б основну частину населення. Директорія не врахувала помилок Центральної Ради. Несприятлива зовнішньополітична обстановка також відіграла свою роль у поразці Директорії.

VІ. Домашнє завдання

Вивчити конспект, опрацювати матеріал підручника

Шевчук Юлія Борисівна

Сторінки

Розробки уроків

Немає коментарів:

Дописати коментар